32 грудня таки існує!

zvidusil.in.ua

Білл Лір був одним з тієї рідкісної породи людей, чиї таланти винахідника успішно поєднувалися з підприємницьким чуттям. При цьому його винаходи були цілком життєздатні і комерційно успішні. За свою кар’єру Лір встиг розробити мережеві адаптери для радіоприймачів на батарейках, акустичні динаміки, автопілот і радіонапівкомпас, восьмидоріжкову аудіокасету і пристрій для її відтворення, автомобільний радіоприймач (який дав ім’я компанії Motorola) і ще масу корисних пристроїв.

Також ця чудова людина на початку шістдесятих років минулого сторічча створила, мабуть, оду з найбільш комерційно успішних лінійок бізнес-джетів Learjet.

Останнім творінням Ліра був LearFan — воістину революційний для свого часу літак.
Спроектований Ліром на початку сімдесятих, він був виконаний майже цілковито із композитних матеріалів, і мав два двигуни, які через загальний редуктор крутили штовхальний ґвинтрозташований в хвостовій частині фюзеляжу. На жаль, Білл Лір не побачив перший політ свого творива — він помер від лейкемії до того, як перший екземпляр було збудовано. Перед смертю Лір попросив свою дружину завершити проект і довести літак до серійного виробництва. Дружина постаралася дотриматися обіцянки, і розробка літака продовжилася. Виробництво LearFan планувалося організувати на спеціально викупленому заводі в Белфасті, що в Північній Ірландії. Завдяки цьому проект користувався великою підтримкою і фінансовою підтримкою влади Великобританії, адже вона бачила у відкритті нового виробництва прекрасний спосіб знизити безробіття.

Перший політ протоипа було заплановано на 31 грудня 1980 року, але через технічні проблеми він був перенесений на один день, і відбувся 1 січня 1981 року. Однак, це було порушенням умов фінансування проекту, і британські офіційні особи вирішили зареєструвати факт першого польоту 32 грудня 1980 року.

Всього було побудовано три прототипи, які випробовувалися до 1985 року. На жаль, конструкція LearFan виявилася задто вже революційною — в цільнокомпозітному фюзеляжі виявили тріщини, редуктор повітряного ґвинта працював ненадійно, і літаку так і не вдалося отримати Сертифікат льотної придатності.